Створення спроможної освітньої мережі в Буринській ОТГ Сумської області

Об’єднані територіальні громади, на жаль, намагаються копіювати структуру районних державних адміністрацій, з усіма відділами і т.п. Так само і для освіти створюється головний розпорядник коштів – відділ освіти. На мій погляд, відділи освіти потрібні далеко не всім громадам Об’єднані територіальні громади, на жаль, намагаються копіювати структуру районних державних адміністрацій, з усіма відділами і т.п. Так само і для освіти створюється головний розпорядник коштів – відділ освіти. На мій погляд, відділи освіти потрібні далеко не всім громадам

Аналізуючи здобутки реформи децентралізації, не можна не помітити, що бюджети об’єднаних територіальних громад зросли в декілька раз.

Приміром, Носівська ОТГ Чернігівської області вступала в реформу з 19,3 млн. грн. власних надходжень, а тепер вони зросли до 73 млн. [при 162,8 млн. грн. загального обсягу бюджету].

Сама суть реформи якраз і полягає в передачі на місця фінансів, повноважень та відповідальності. Як бачимо, передача коштів здійснюється. Навіть більше того: залишення на місцях 60% ПДФО – вагомий крок, який собі дозволяють тільки дуже заможні країни.

Якщо спрощено, принцип діє ПДФО полягає в наступному: люди сплачують податки, а за це мають право користуватися муніципальними сервісами, основними з яких є освіта, медицина та адміністративні послуги. Базові рівні згаданих сфер зараз передані ОТГ. Проте, чи достатньо цих коштів для здійснення переданих повноважень?

Як показує досвід тієї ж Носівської громади, на жаль, ні. Дефіцит недофінансування освіти тут складає 17 млн. грн. Щоб забезпечити функціонування освіти і медицини громаді потрібно залишати не 60, а 75% ПДФО.

Якщо взяти видаткову частину бюджету Носівської ОТГ, ми побачимо, що освіта там складає 59,6%, охорона здоров’я – 13,2% і видатки на апарат управління – 10,9%. Подібну картину можна спостерігати на прикладі практично будь-якої об’єднаної громади, в тому числі і в Сумській області. Щоправда, видатки на апарат управління можуть бути дещо вищими: до 20%, а в окремих випадках і більше.

В такому разі виникає закономірне питання: а що тоді залишається на розвиток?

Абсолютно всі громади хочуть залучати інвесторів, кошти міжнародної технічної допомоги і недержавних фондів. Яку інфраструктуру підтримки бізнесу, просування своєї громади та відсоток співфінансування по проектам можуть забезпечити ОТГ, якщо в них відділ освіти забирає на себе більше половини бюджету?

Відповідь, на жаль, досить невтішна.

Об’єднані територіальні громади, на жаль, намагаються копіювати структуру районних державних адміністрацій, з усіма відділами і т.п. Так само і для освіти створюється головний розпорядник коштів – відділ освіти. На мій погляд, відділи освіти потрібні далеко не всім громадам.

Їхні функції цілком може на себе взяти профільний заступник голови громади та методичний кабінет, а обслуговуючий персонал (прибиральниць, сторожів) – перевести на КП. Разом з тим, для ОТГ, в яких налічується більше 10 навчальних закладів, створення відділу освіти навпаки – може бути цілком доцільним.

В будь-якому разі, універсальних рецептів не існує, кожен випадок є унікальним і голова громади, разом з заступниками, фінансистами, освітянами та ін. мають прораховувати можливість різноманітних варіантів, а не намагатись механічно переносити старі шаблони адміністрування. Очевидно, що в нових умовах, які створює реформа децентралізації, повинні застосовуватись і нові методи управління.

Часто можна почути "аргументи": так ніхто не робить, так неможливо, на це нема грошей.

Зокрема, і таке питання: а хто ж підпише атестат, якщо не буде відділу освіти? Відповідь проста – голова громади. Ще раз хочу підкреслити, що наведена вище пропозиція не є однозначно вірною, а радше – приводом до дискусії про створення в ОТГ, і області загалом, спроможної мережі освіти, охорони здоров’я, надання адміністративних послуг тощо. Так само варто обговорити і доцільність існування інституту старост, оптимальних форм існування в громадах КП та ін.

Реформа децентралізації, подібно до того, як дно корабля обрастає коралами, також обрасла численними міфами. Зокрема, "міфом представництва", коли сільські ради побоюються приєднання до міст, тому що не матимуть значної кількості депутатів. Також, села вважають, що міста завжди розвивались і навіть виживали за їхній рахунок [в тому числі і в часи таких трагедій, як Голодомор].

В свою чергу, для міст сільські території виглядають не стільки потенціалом для розвитку, скільки прірвою, в яку вони будуть викидати кошти, намагаючись підлалати місцеву інфраструктуру. Міфи виникають не на пустій основі і певна доля слушності в них є.

На жаль, реформа децентралізації почалась не з міст. На мій погляд, саме вони і мали стати стрижнем. В цьому випадку можна було прорахувати, яку кількість сільських територій місто може приєднати без суттєвого напруження для своєї інфраструктури, а потім поступово приєднувати додаткові сільські ради, створюючи спроможні міські громади.

Це могло б вирішити деякі проблеми, пов’язані з менеджментом, муніципальними сервісами, забезпеченістю кадрами, акумулюванням фінансових ресурсів, впровадженням розвиткових проектів і т.п. Натомість принципом добровільності скористались агрохолдінги, які створили певну кількість громад "під себе". Але агрохолдінги потребують землі, а не людей. Рішення в таких громадах часто-густо залежать не від голів, а від директорів агрофірм. Подібний стан речей потребує суттєвого втручання і корекції самого процесу перебігу реформи.

Так само і критерії оцінювання проектів, які подаються ОТГ на Державний фонд регіонального розвитку, більше відповідають невеликим громадам зразка 2015-2017 рр. і аж ніяк не роблять їх спроможними конкурувати з містами обласного значення та обласними центрами. Наслідком є підрив довіри до ДФРР, як інструменту підтримки ОТГ.

Можна також додати, що громади не запрошуються захищати свої проекти, оцінки регіональних комісій не оприлюднюються, що могло б дещо запобігати відвертому лоббізму. Тобто, проблем, які потребують вирішення накопичилось чимало і це закономірно, бо реформи – це життя, а там завжди все йде не так, як заплановано в кабінетах. Всі ідеє втілюються в найбільш недосконалому вигляді і це нормально.

Повертаючись до проблеми освіти, варто також відмітити, що для багатьох реформа децентралізації асоціюється зі стереотипом неминучого закриття сільських дитячих садочків, шкіл, фельдшерсько-акушерських пунктів тощо. Стосовно шкіл це продиктовано в першу чергу причиною їхньої малокомплектності і значного фінансового навантаження на бюджет ОТГ для утримування подібних закладів. Далі це питання розберем детальніше.

Світова практика знає безліч прикладів організації спроможної освітньої мережі. Скажімо, на одному з маленьких острівців в Японії, де мешкає близько 500 людей, знаходиться діюча триповерхова школа, в якій навчається 10 учнів. Утримують її не тому, що Японія – багата країна і можуть собі дозволити подібні витрати, а тому що школа є певним центром життя громади: мешканці користуються її спортзалом, гуртками, бібліотекою, тут виступають приїжджі артисти, проживають похилого віку колишні вчителі, які викладали в цій школі і які продовжують спілкуватись з учнями і наступним поколінням вчителів [що є чудовим прикладом соціальної згуртованості цієї країни і таким собі органічним методичним центром].

Цей приклад показує, що малочисельні школи цілком можуть успішно існувати за умови, що вони суттєво розширюють свої функції, стаючи для громади своєрідними Центрами інформації і дозвілля. Для наших громад школа також є одним з тих місць, яке має стати стартовою точкою для багатьох начинань – і в першу чергу – в реалізації завдання покриття населеного пункту високошвидкісним інтернетом.

У березні 2018 р. Сумським Центром розвитку місцевого самоврядування був організований навчальний тур для керівників відділів освіти ОТГ Сумщини до Хмельницької області. В області налічується 756 шкіл, 261 з яких І-ІІІ ступенів. Серед них 161 школа є малокомплектною, тобто має кількість учнів меншою за 100 осіб.

Що показово: з випускних класів практично ніхто не склав ЗНО на належному рівні. В даному випадку бачимо існування простої залежності рівня освіти і соціалізації дітей від комплектації шкіл і їхньої географії.

Зрозуміло, що в такій ситуації чимала кількість учнів опиняється за межею пішохідної доступності до навчального закладу і потребує безпечного і швидкого підвезення до місця навчання. А це, в свою чергу, потребує акумулювання певних ресурсів всієї об’єднаної громади. Але цей шлях все ж видається значно продуктивнішим, ніж бути схожим на судно, яке намагається пливти з опущеним якорем.

На якість освіти не в останню чергу впливають також рівень комунікації та здорової конкуренції як серед учнів, так і серед вчителів.

Зрозуміло, що за малої кількості учнів і вчителів школа не створить конкурентного середовища, яке шукатиме і розроблятиме інноваційні підходи в навчальному процесі. Крім цього, і витрати на учня в малокомплектній школі в рази більше від нормативних, що ще більше спонукає до оптимізації освітньої мережі.

Характерним показником є і те, що серед малокомплектних шкіл Хмельницької області тільки 24% замовлених золотих медалей було підтверджено, в той час, як серед інших шкіл області цей відсоток склав вдвічі більшу цифру – 54%.

Тепер перейдемо до конкретного прикладу з Сумської області. Буринська ОТГ утворилась наприкінці 2017 р. [вибори відбулись 29 жовтня 2017 р.].

Як і перед всіма іншими новоствореними громадами одним з найбільш актуальних питань стало створення спроможної освітньої мережі. В силу різних причин в переважній більшості громад одним з основних наповнювачів бюджету є відділ освіти [ПДФО+субвенція].

В Буринській громаді надходження за 2018 р. від Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму склали 4181,4 тис. грн. В загальному обсязі дохідної частини місцевого бюджету ця частка становить 7,6 %. А от в структурі видатків бюджету громади за 2018 р. освітня галузь забирала на себе 52% всіх коштів з майже 100 млн. бюджету. При тому що охорона здоров’я – 12% [первинка, бо вторинка ще не передана районом], соцзахист – 4%, ЖКГ – 3%, культура – 3%, фізична культура і спорт – 1%.

Очевидно, що подібна диспропорція є закономірною, але аж ніяк не нормальною.

бюджет 1

бюджет 2

По суті, це чорна дира, яка засмоктує в себе ресурси, які мали б спрямовуватись на розвиток. За такого стану речей вони просто проїдаються: підтримують неефективну мережу без будь-яких позитивних наслідків.

Існує такий параметр як Індекс фінансової спроможності шкільної освітньої мережі ОТГ. Він показує громадам наскільки їх реальна мережа відповідає моделі, фінансування якої забезпечує держава. Розподіл освітньої субвенції між місцевими бюджетами здійснюється на основі оновленої формули, що враховує багато показників. Основними з них є кількість учнів та особливості території [відсоток сільського населення та щільність учнів на км2]. На їх основі для кожної громади визначено розрахункову наповнюваність класів [РНК], тобто прогноз, скільки мінімально має навчатися учнів у класах громади.

Відносна відповідність фактичної [реальної] наповнюваності класів [ФНК] розрахунковій має забезпечувати достатнє фінансування оплати праці з нарахуваннями для педагогічних працівників у загальноосвітніх навчальних закладах.

Якщо ФНК перевищує РНК, то освітня система громади отримає можливості виплати надбавок та матеріального заохочення педагогічним працівникам. Окрім того, з’являються вільні кошти, які громада за результатами фінансового року зможе використати для модернізації та оновлення закладів освіти, як це відбулося за результатами 2018 фінансового року.

Недостатність освітньої субвенції для оплати праці виникає у випадку, коли фактична наповнюваність класів є значно нижчою за розрахункову. У таких випадках педагогічним працівникам нараховуються мінімальні, передбачені законодавством надбавки, і відсутня можливість нарахування усіх матеріальних заохочень.

Органи місцевого самоврядування мають з власних надходжень місцевих бюджетів додавати кошти на оплату праці педагогічних працівників, замість того, щоб інвестувати ці кошти у розвиток громади.

знімок екрана о 15.54.44

знімок екрана о 15.53.54

знімок екрана о 15.54.14

Показник РНК не визначає жорстко достатність/недостатність фінансового забезпечення на виплату заробітної плати педагогічних працівників, оскільки на це також можуть впливати інші чинники: педагогічний стаж працівників, їх кваліфікаційні категорії, поділ класів на групи, розмір встановлених надбавок тощо.

Розрахований Індекс показує місцевому самоврядуванню резерви для ефективного використання фінансових ресурсів та підвищення якості надання освітніх послуг в галузі загальної середньої освіти. Помітна певна закономірність: різниця між фактичною і розрахунковою наповнюваністю класів [ФНК/РНК] в одиницю перетворюється на кінець року в 1 тис. грн профіциту/дефіциту освітньої субвенції у розрахунку на одного учня.

Наступну заувагу зазначу на прикладі Степанівської ОТГ. Як адміністративно-територіальна одиниця Степанівка кваліфікується як селище міського типу, хоча по суті мало б бути селом.

Через це не тільки значна частина інфраструктурної субвенції проходить мимо, але і створює серьйозні проблеми і для освітньої сфери. Оскільки населення Степанівки вважається міським, то застосовується показник наповненнями учнями класів як і для міст. Коли ж вираховується коефіціент між розрахунковою наповненістю класів та фактичною, то громада одразу потрапляє в червону зону. В той же час, для села показник наповнення класів вдвічі менший. Відповідно громада могла перебувати, скажімо, в жовтій зоні.

Буринська ОТГ поки що знаходиться в жовтій зоні, але тенденція вже зараз очевидна, і незабаром громада опиниться в червоній. Часто можна почути поширене бідкання: закриють школу [садочок, ФАП і т.п.] – не буде села. Натомість акцент має бути розставлений зовсім інакше: будуть діти – буде школа, і село в тому числі.

Проаналізуємо ще декілька показників.  В міських закладах освіти собівартість утримання одного учня становить 20-21 тис. грн. Натомість в Воскресенській школі він зростає в 3,5 рази і складає майже 70 тис. грн. В останьому навчається 30 дітей, а персонал складає 22 людини, з яких педагогічних працівників – 12. Грубо кажучи, на 2 учнів припадає 1 вчитель. Інколи наводять аргумент, що це добре, оскільки дає змогу використати індивідуальний підхід і приділити кожній дитині максимум уваги, а ті, в свою чергу, будуть демонструвати гарні результати. Проте порівняння результатів ЗНО з історії України, української та англійської мов показують цілком зворотній ефект.

В згаданому Воскресенському НВК третина не склала ЗНО з української мови і половина з історії України. При цьому в жодній з цих дисциплін ніхто не набрав більше 140 балів.

Натомість в міських школах відсоток учнів, які не подолали поріг не перевищує 15%. До того ж, тут є показники від 12 до 20% в графі 180-200 балів з української мови та літератури і 6-9% для історії України. Звісно, для більш точного відслідковування знань учнів варто порівнювати їхні поточні оцінки з результатами ЗНО. Проте, в даному випадку різниця очевидна.

Сучасний світ ставить певні вимоги до кваліфікацій працівників. Зокрема, акцент робиться на "м’які" навички: стресостійкість, адаптивність, вміння працювати в команді, критичне мислення. Малокомплектні школи, на жаль, подібних якостей не формують, толеруючи т.зв. "лінивий індивідуалізм" і низький рівень соціалізації учнів.

Отже, різниця в утриманні дітей – це вкрадені в них гроші, ресурс, який мав бути спрямований на розвиток, обслуговує консервацію відсталості.

З грудня 2018 р. Буринська ОТГ активно включилась в процес розробки стратегії розвитку громади. Одним з важливих напрямків стане реформування освітньої галузі. З огляду на нагальність проблеми оптимізації освітньої мережі, цей процес буде проходити максимально відкрито, конструктивно, але водночас і наполегливо та цілеспрямовано:

  • підпорядкування слогану: "одна громада – одна освітня політика"
  • при голові ОТГ утворити громадську раду з питань освіти включно з представниками віддалених сіл і тих, хто має застереження чи є противником такої політики. Очолить цю раду сам голова об’єднаної громади, який має забезпечити її авторитетність та регулярну діяльність
  • систематичне інформування населення громади про хід оптимізації і зміни у якості освіти, зокрема щодо комплексного аналізу всіх шкіл ОТГ [їхня географія, інфраструктура, фінанси, педагогічні кадри, учнівський контингент, якість знань учнів тощо]
  • розробка декількох сценаріїв оптимізації, які обов’язково мають враховувати всі школи і всіх учнів в громаді, а також очікувані бюджети і плани перевезення, варіанти використання будівель закладів, які будуть закриті, оцінку бюджетних наслідків оптимізації, прогнозовані зміни в якості освіти
  • регулярна популяризація через доступні ЗМІ необхідність якісної освіти
  • залучення проектів з інноваційних методів управління та викладання в школі і тим самим мотивування вчителів та шкільних адміністрацій до підвищення своїх кваліфікацій

Новий закон «Про освіту» відкриває для об’єднаних громад та громадських організацій цікаве вікно можливостей працювати з вчителями щодо підвищення кваліфікації вчителів, підготовки до ЗНО. Закон фактично знищує державну монополію на професійний розвиток вчителів і дозволяє освітянам проходити обов’язкове щорічне підвищення кваліфікації в найрізноманітніших освітніх організаціях за власним вибором.

При чому, такі популярні ресурси як PROMETHEUS, Nestor 4.0 та ін. вже активно включились в цей процес і пропонують цілий ряд курсів для вчителів, які узагальнюють кращі практики університетів світу та українських педагогів.

Подібний спектр нових знань про те, як мозок працює з інформацією, дизайн-мислення та інновації в школі, трансформаційну педагогіку, протидію та попередження булінгу [цькування], медіаграмотність, критичне мислення та багато інших, по суті є справжнім наповненням проекту Нової української школи новим змістом. Неабияким позитивом нового закодавства є запровадження принципу «гроші ходять за вчителем», по аналогії з тепер вже загальновідомими "гроші ходять за студентом" і "гроші ходять за паціентом".

Наслідком стане створення конкурентного середовища за надання послуг вчителям, що, в свою чергу, спонукатиме до зростання їхньої якості, спонукатиме Інститути післядипломної педагогічної освіти шукати нові форми і вдосконалюватись, знаходити можливості для підвищення кваліфікації власних працівників, розробки авторських курсів і т.п. [або просто стати історією].

В цьому сенсі особливої ваги для ОТГ набуває питання створення методичних кабінетів [МК] і зовнішніх сервісних служб, які, в тому числі, зняли б з директорів шкіл [частково чи повністю] функцію завгоспа.

Наприклад, директор робить заявку з приводу прориву труби, а відповідальна людина оперативно зв’язується з відповідною обслуговуючою установою, і проблема швидко усувається, даючи змогу очільнику школи опікуватись саме навчальним процесом, а не перейматись полагодженням труби і тримати на постійній зарплаті різноманітних слюсарів, які давно стали "притчею во язицех".

Створення подібної структури не повинне містити роздутий штат, а вчителів-методистів варто набирати з практикуючих авторитетних вчителів, які куруватимуть напрям, в якому є фахівцями [а не за принципом "від Адама до Саддама"] і працюватимуть як сумісники. В якості прикладу можна навести штатний розпис МК управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради Хмельницької області, який складає 6 ставок на 10 працівників:

  • основні 2.5 ставки: завідувач МК [1 ставка], методист з дошкільної освіти [1 ставка], методист з початкового навчання [0.5 ставки]
  • за сумісництвом 3.5 ставки: методист з іноземних мов, трудового навчання, світової літератури [0.5 ставки], методист з хімії, біології, основ здоров’я [0.5 ставки], методист з психології [0.5 ставки], методист з історії, географії, правознавства [0.5 ставки], методист з математики, фізики, інформатики [0.5 ставки], методист з фізичної культури [0.5 ставки] та методист з виховної роботи [0.5 ставки].

Цей колектив надає дієву допомогу 1082 педагогам Дунаєвецької ОТГ. Звісно ж, згаданий приклад не є ідеальним рішенням для всіх громад. ОТГ може [і повинна] самостійно вибирати різні структурні форми, відповідні назви і штат працівників. Але є правило, яке діє однаково: професійний рівень педагогічних колективів є обернено-пропорційним завантаженості співробітників методичних кабінетів і відповідно їх штатній чисельності.

Тобто, чим більше завдань якісно та своєчасно може виконати сам педагогічний колектив та шкільні адміністрації, тим менша кількість методистів необхідно в органі управління освітою ОТГ.

В своїй стратегії розвитку Буринська громада планує комплексно підійти до створення спроможної освітньої мережі.

Зокрема, планується включити в план реалізації наступні заходи:

  • забезпечення безпечного підвозу учнів до опорного закладу чи його філій. Наразі розпочато ремонт доріг за кошти субвенції на розвиток інфраструктури для ОТГ, ДФРР та Дорожнього фонду. Також планується закупка комфортабельних шкільних автобусів, оснащення рюкзаків та одягу учнів світловідбиваючими засобами, встановлення сучасного освітлення, відеонагляду у місцях масового скупчення людей, передовсім у школах, облаштування належним чином місць переходу проїжих частин
  • створення Методичного кабінету для вчителів
  • формування молодіжної ради, створення сучасного простору для молоді [молодіжний хаб]
  • започаткування постійно діючої ініціативи підтримки молодіжних проектів для реалізації в громаді [з грошовою винагородою авторам кращих ідей]
  • відкриття спортивного комплексу з басейном
  • забезпечення опорного закладу та філій якісним інтернетом в пріоритетному порядку
  • організація та підтримка молодіжних дебатних клубів
  • залучення міжнародних волонтерських організацій для викладання молоді іноземних мов
  • сприяння цілеспрямованій професійній орієнтації учнів в галузі технічних дисциплін [закупівля сучасного обладнання для кабінетів праці з деревообробки, металообробки, роботи з текстилем, запровадження курсів водіння транспортних засобів, створення шкільних теплиць]
  • забезпечення розвитку екологічної свідомості учнів шляхом запровадження учнівського лісництва, створення еко-стежок, розвиток навичок поводження з твердими побутовими відходами
  • організація гурткової роботи з актуальних для молоді напрямків [блогерство, ІТ, ландшафтний дизайн]
  • облаштування навчальних класів сучасним мультимедійним та інтерактивним обладнанням, використання креативного дизайну
  • підвищення кваліфікації педагогічних кадрів шляхом стажування в освітніх програмах, участі в семінрах для вчителів тощо

Стратегія розвитку Буринської ОТГ розрахована на 2019-2027 рр. Для її успішної реалізації в першу чергу потрібна дієва комунікація з мешканцями, узгодження з містобудівними та фінансовими документами та політична воля.

Нова українська школа на сьогоднішній день – це здебільшого наведення марафету і приведення до нормальних стандартів старих коробок. На жаль, вкрай мало прикладів будівництва нових шкіл за всіма сучасними вимогами і технологіями. Ці будівлі асоціювались би з реформою, створенням кардинально нових стандартів освіти.

Проте навіть такі кроки ще не означали б справжнього початку реформи освіти.

Реформа – це передусім зміна свідомості, комунікації між учнями, вчителями, адміністрацією навчального закладу, батьківськими комітетами, опікунськими радами [створення яких ще попереду], керівництвом громади, нові методики навчання, запровадження контролю якості робіт, перевірки на плагіат, унеможливлення створення ректорських феодів на базі своїх ВУЗів, передача посад в спадок і багато іншого. Але все це, звісно ж, неможливо без забезпечення безбар’єрності, базового рівня безпеки і комфорту навчального процесу.

Окремо тут стоїть питання організації наукової діяльності та Національної Академії наук України, де ситуація такаж маразматична, як і більшість складу Президії Академії. Але це вже інша історія.

Нижче в таблицях подана освітня матриця Буринської ОТГ.

І. Школи Буринської ОТГ

№ п/п

Назва

Кількість класів, од.

Кількість учнів, чол.

Наповненість класів

Кількість працівників [всього/пед.]

Проектна потужність школи

Відсоток завантаженості закладу, %

Собівартість утримання одного учня, грн.

1

Буринська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1

20

433

22

66,5 / 44,5

960

45

20354

2

Буринська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 2 ім.Ю.М.Лавошника

15

294

20

51,95 / 34,2

780

38

20769

3

Буринська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3

11

217

20

39,25 / 26,5

320

68

21003

4

Воскресенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

1

30

30

22 / 12

240

13

69991

5

Успенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

11

129

12

40 / 27

480

27

32578

6

Червонослобідська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

11

137

12

35 / 24

480

29

29529

7

Жуківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

5

36

7

21 / 14

190

19

60201

8

Суховерхівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

3

28

9

17 / 15

180

16

56949

9

Степанівський навчально-виховний комплекс І-ІІ ступенів

5

37

7

22 / 14

180

21

48141

10

Олександрівський навчально-виховний комплекс І ступеня

0

7

0

12 / 4

150

5

64250

ІІ. Результати ЗНО [українська мова і література, англійська мова, історія України]

ЗНО 2018 р. Українська мова і література

Заклад освіти/інші категорії учасників

Кількість осіб,

які взяли участь

у тестуванні

% учасників, які

не подолали
поріг

отримали відповідний результат за шкалою 100-200 балів

Назва

Тип

[100-120)

[120-140)

[140-160)

[160-180)

[180-200]

Буринська загальноосвітня школа I-III ступенів № 3

середня загальноосвітня школа

16

6.25

18.75

6.25

37.50

18.75

12.50

Буринська спеціалізована школа I-III ступенів № 1 імені В.М. Кравченка

спеціалізована школа

35

2.86

11.43

14.29

25.71

25.71

20.00

Буринська спеціалізована школа I-III ступенів № 2 ім. Ю.М.Лавошника

спеціалізована школа

29

13.79

6.90

0.00

37.93

24.14

17.24

Воскресенський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа I-III ступенів - дошкільний навчальний заклад

навчально-виховний комплекс

9

33.33

55.56

11.11

0.00

0.00

0.00

Успенська загальноосвітня школа I-III ступенів імені Г.П.Головенського

середня загальноосвітня школа

14

14.29

28.57

7.14

14.29

21.43

14.29

Червонослобідська загальноосвітня школа I-III ступенів імені Г.Я.Базими

середня загальноосвітня школа

7

0.00

28.57

42.86

14.29

14.29

0.00

укр мова місто

укр мова раион

ЗНО 2018 р. Англійська мова

Заклад освіти/інші категорії учасників

Кількість осіб, які взяли участь у тестуванні

% учасників, які

не подолали поріг

отримали відповідний результат за шкалою 100-200 балів

Назва

Тип

[100-120)

[120-140)

[140-160)

[160-180)

[180-200]

Буринська загальноосвітня школа I-III ступенів № 3

середня загальноосвітня школа

3

0.00

33.33

33.33

0.00

33.33

0.00

Буринська спеціалізована школа I-III ступенів № 1 імені В.М. Кравченка

спеціалізована школа

10

10.00

50.00

20.00

10.00

10.00

0.00

Буринська спеціалізована школа I-III ступенів № 2 ім. Ю.М.Лавошника

спеціалізована школа

6

0.00

33.33

33.33

16.67

16.67

0.00

Успенська загальноосвітня школа I-III ступенів імені Г.П.Головенського

середня загальноосвітня школа

1

0.00

0.00

100.00

0.00

0.00

0.00

Червонослобідська загальноосвітня школа I-III ступенів імені Г.Я.Базими

середня загальноосвітня школа

1

0.00

100.00

0.00

0.00

0.00

0.00

англ мова місто

англ мова раион

ЗНО 2018 р. Історія України

Заклад освіти/інші категорії учасників

Кількість осіб,

які взяли участь

у тестуванні

% учасників, які

не подолали

поріг

отримали відповідний результат за шкалою 100-200 балів

Назва

Тип

[100-120)

[120-140)

[140-160)

[160-180)

[180-200]

Буринська загальноосвітня школа I-III ступенів № 3

середня загальноосвітня школа

15

6.67

33.33

20.00

20.00

13.33

6.67

Буринська спеціалізована школа I-III ступенів № 1 імені В.М. Кравченка

спеціалізована школа

22

4.55

31.82

31.82

13.64

9.09

9.09

Буринська спеціалізована школа I-III ступенів № 2 ім. Ю.М.Лавошника

спеціалізована школа

20

15.00

30.00

5.00

35.00

15.00

0.00

Воскресенський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа I-III ступенів - дошкільний навчальний заклад

навчально-виховний комплекс

8

50.00

25.00

25.00

0.00

0.00

0.00

Успенська загальноосвітня школа I-III ступенів імені Г.П.Головенського

середня загальноосвітня школа

10

20.00

20.00

20.00

30.00

10.00

0.00

Червонослобідська загальноосвітня школа I-III ступенів імені Г.Я.Базими

середня загальноосвітня школа

7

0.00

14.29

42.86

28.57

14.29

0.00

іст укр місто

іст укр раион

ІІІ. Демографічна ситуація

Загальна кількість учнів 1 класу станом на 01.12.2018 р. – 132 учні

З них хлопчиків – 72, дівчат – 60

Навчальний заклад

Кількість першокласників [з 2019 р. – прогнозована кількість, враховуючи дітей, яким станом на 1 вересня виповнюється 6 років]

2018

2019

2020

2021

2022

2023

Буринська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1

51

54

52

53

50

53

Буринська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 2 ім.Ю.М.Лавошника

33

22

23

20

21

25

Буринська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3

17

19

14

12

15

16

Воскресенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

3

1

1

1

1

2

Успенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

8

6

11

6

5

4

Червонослобідська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

12

6

13

8

9

3

Жуківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

-

5

2

2

3

2

Суховерхівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

-

5

4

1

5

1

Степанівський навчально-виховний комплекс І-ІІ ступенів

5

3

5

2

5

3

Олександрівський навчально-виховний комплекс І ступеня

3

1

2

0

1

1

РАЗОМ

132

122

127

105

115

110

 демографія 2018

ІV. Кадрове забезпечення

Навчальний заклад

Ставок працівників

Учнів на одну педагогічну ставку [18 год]

Кількість вакансій педагогічних працівників

Кількість предметів, що викладають вчителі не за фахом

Кількість вчителів пенсійного віку

Педагогічних

Непедагогічних

Буринська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1

44,5

22,5

10

-

1

9

Буринська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 2 ім.Ю.М.Лавошника

29,8

17,75

10

-

-

5

Буринська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3

26

12,75

8

-

1

4

Воскресенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

13,5

13,75

2

-

1

Успенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

25,2

18,5

5

1 (директор)

1

4

Червонослобідська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

25,3

13,5

5

-

-

1

Жуківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

12,8

10,5

3

-

-

2

Суховерхівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

10,2

10

3

9 год. - історії

6 год. – інформ.

3,5год.-труд.навч.

2 год. – нім.мов.

4

2

Степанівський навчально-виховний комплекс І-ІІ ступенів

13,2

11,25

3

-

-

-

Олександрівський навчально-виховний комплекс І ступеня

2,2

8,25

3

-

-

РАЗОМ

202,7

138,75

7

-

7

28

 

V. Вікова структура персоналу

Навчальний заклад

До 30 років

До 40 років

До 50 років

До 60 років

Старші за 60 років

жінки

чоловіки

жінки

чоловіки

жінки

чоловіки

жінки

чоловіки

жінки

чоловіки

Буринська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1

1

-

8

2

6

1

14

1

6

2

Буринська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 2 ім.Ю.М.Лавошника

3

-

5

2

7

2

8

1

4

-

Буринська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3

1

-

2

-

7

-

8

2

4

-

Воскресенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

-

-

-

-

2

2

4

-

1

-

Успенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

3

6

-

7

2

-

1

2

2

Червонослобідська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

4

-

3

2

4

-

11

1

-

-

Жуківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

3

2

2

-

4

-

1

-

-

1

Суховерхівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

1

1

-

-

3

-

1

-

1

1

Степанівський навчально-виховний комплекс І-ІІ ступенів

1

1

5

1

-

-

3

1

-

-

Олександрівський навчально-виховний комплекс І ступеня

-

-

-

-

2

-

-

-

-

-

VI. Фінансування галузі. Дошкільна освіта

№ п/п

Назва закладу дошкільної освіти

Кількість груп

Середньорічна кількість дітей

Кількість працівників

Всього видатки,

тис.грн

в тому числі:

Всього

(шт.од.)

в т.ч.пед. працівники

(шт.од.)

Зарплата педагогічна

тис.грн

Зарплата інших працівників

тис.грн

Енергоносії

тис.

грн

в т.ч. опалення тис.грн.

1

Буринський ЗДО

ясла-садок №1 "Ромашка"

6

139

37

15

3218,3

1280,9

1301,3

112,1

-

2

Буринський ЗДО

ясла-садок №2 "Джерельце"

6

147

42

19

3947,7

1528,3

1464,0

316,5

-

3

Буринський ЗДО дитячий садок №3 "Сонечко"

2

45

16

5

1314,8

364,3

669,0

58,0

-

4

Успенський ЗДО дитячий садок "Сонечко"

2

25

14

6

1010,6

401,3

421,2

18,0

-

5

Червонослобідський ЗДО дитячий садок "Малятко"

2

33

10

5

940,4

300,4

452,4

18,0

-

6

Жуківський ЗДО дитячий садок "Світанок"

1

12

8

3

552,6

152,2

310,4

16,2

-

7

Вознесенський ЗДО дитячий садок "Пролісок"

1

4

3

2

154,4

77,8

32,2

5,6

-

8

Суховерхівський ЗДО дитячий садок "Дзвіночок"

1

13

7

2

540,5

140,4

310,4

6,7

-

9

Воскресенський НВК:ЗОШ I-III ст. - ДНЗ

1

7

6

2

344,1

132,4

175,7

-

-

10

Філія "Степанівський НВК:ЗОШ I-II ст.-ДНЗ" Буринської СШ I-III ст. ім. В.М. Кравченка

1

14

4

2

370,2

144,1

175,7

-

-

11

Філія "Олександрівський НВК:ЗОШ I-II ст.-ДНЗ" Буринської СШ I-III ст. ім. В.М. Кравченка

1

6

5

2

340,1

146,4

175,7

-

-

       РАЗОМ

24

445

152

63

12733,7

4668,5

5488,2

551,1

-

VII. Загальна середня освіта [в тому числі НВК разом з дошкільним відділенням]

№ п/п

Назва школи

Кількість класів

Середньорічна кількість учнів

Кількість працівників

Всього видатки [потреба]

тис. грн.

в тому числі:

Мало бути субвенції по нормативу, тис. грн.

Різниця тис.грн.

Всього

[шт.од.]

в т.ч.пед. працівники

[шт.од.]

Зарплата педагогічна тис. грн.

Зарплата інших працівників тис грн.

Енергоносії тис.грн

в т.ч. опалення тис.грн.

1

Буринська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1

20

433

63

22

8084,6

5958,9

697,0

990,5

775,7

8791,1

706,5

2

Буринська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 2 ім.Ю.М.Лавошника

15

294

49

17

6300,5

4346,6

567,8

985,7

852,2

6876,1

575,6

3

Буринська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3

11

217

35

11

4451,4

3368,8

395,5

368,0

292,4

4852,3

400,9

4

Воскресенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

1

30

17

8

2329,1

1541,5

305,2

30,6

-

2638,5

309,4

5

Успенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

11

129

40

17

4028,0

3124,6

541,1

110,6

-

4576,4

548,4

6

Червонослобідська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

11

137

37

12

4349,5

3113,2

410,8

433,1

366,1

4765,9

416,4

7

Жуківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

5

36

21

8

1716,3

1329,6

287,3

25,8

-

2007,6

291,3

8

Суховерхівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

3

28

16

8

1528,7

1052,3

273,5

29,5

-

1805,9

277,2

9

Степанівський навчально-виховний комплекс І-ІІ ступенів

5

37

17

5

2112,7

1386,2

243,2

29,5

-

2359,2

246,5

10

Олександрівський навчально-виховний комплекс І ступеня

-

7

6

4

823,9

251,3

150,7

13,8

-

976,7

152,8

РАЗОМ

82

1348

301

112

35724,7

25473,0

3872,1

3017,1

2286,4

39649,7

3925,0

VIII. Матеріально-технічна база

Навчальний заклад

Одиниць комп’ютерної техніки випуску після 2014 р., шт.

Одиниць мультимедійної техніки випуску після 2014 р., шт.

Наявність підключення до швидкісного Інтернету, Так/Ні

Рік крайнього поновлення обладнанням кабінетів природничого напряму (не менше ніж на 100 тис. грн.)

Наскільки створено нове освітнє середовище для 1 класу 2018/2019 н.р. відповідно до вимог НУШ

(у відсотках орієнтовно)

Буринська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1

18

15

+

2018 рік

70

Буринська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 2 ім.Ю.М.Лавошника

4

11

+

-

70

Буринська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3

4

3

+

-

70

Воскресенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

1

3

+

-

60

Успенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

2

7

+

-

70

Червонослобідська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

12

6

+

-

70

Жуківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

1

1

+

-

-

Суховерхівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

1

-

+

-

50

Степанівський навчально-виховний комплекс І-ІІ ступенів

1

5

+

-

70

Олександрівський навчально-виховний комплекс І ступеня

1

2

+

-

40

РАЗОМ

45

53

570

IX. Приміщення закладів загальної середньої освіти

Навчальний заклад

Рік введення в експлуатацію

приміщення

Загальний стан [відмінний, добрий, задовільний, незадовільний, критичний]

Спортивний зал,так/ні

Їдальня, так/ні

Утеплення більше 50%, так\ні

Енергоефективні вікна більше 50 % , так/ні

Водопостачання та водовідведення, так/ні

Чи є потреба в ремонті даху, так/ні

Буринська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1

1960

Задовільний

Так

Так

Ні

Ні

Так

Так

Буринська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 2 ім.Ю.М.Лавошника

1976

Задовільний

Так

Так

Ні

Ні

Так

Ні

Буринська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3

1985

Задовільний

Так

Так

Ні

Ні

Так

Ні

Воскресенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

1966

Задовільний

Так

Так

Ні

Ні

Ні

Так

Успенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

1975

Задовільний

Так

Так

Ні

Так

Так

Так

Червонослобідська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

1971

Задовільний

Так

Так

Ні

Так

Так

Так

Жуківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

1982

Задовільний

Так

Так

Ні

Ні

Так

Ні

Суховерхівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

1965

Задовільний

Так

Так

Ні

Ні

Ні

Ні

Степанівський навчально-виховний комплекс І-ІІ ступенів

1966

Задовільний

Так

Так

Ні

Так

Так

Ні

Олександрівський навчально-виховний комплекс І ступеня

1940

Задовільний

Так

Так

Ні

Ні

Так

Ні